Сторінка психологічної служби

11 лютого 2020 року - День безпеки в Інтернеті
під гаслом «Разом для найкращого Інтернету»

Ця міжнародна календарна подія виникла за сприянням організації Insafe починаючи з 2004 року. Вона відзначається щорічно у другий день другого тижня лютого. Наприклад, 11 лютого 2020 року у світі відзначається День безпечного Інтернету (Safer Internet Day) під гаслом “Разом для найкращого Інтернету”.
Метою Дня безпеки в Інтернеті є поширення знань про безпечне, відповідальне і позитивне використання цифрових технологій для дітей та молоді.
У всьому світі, День безпеки в Інтернеті відзначається в більш ніж ста країнах і координується об’єднаної мережею Insafe/INHOPE, за підтримки Європейської комісії, а також 31-им національним центром забезпечення безпеки в Інтернеті по всій Європі.
Ця подія дозволяє зробити акцент на позитивному використанні технологій і вивчити роль, яку ми всі граємо в цілях сприяння створенню кращого і більш безпечної онлайн-спільноти. Воно служить закликом для молодих людей, батьків, вихователів, вчителів, соціальних працівників, співробітників правоохоронних органів, підприємств, політиків і широких верств суспільства, щоб об’єднатися з метою сприяння та створення найбільш позитивного і кращого інтернету.
В 2020 році День безпеки в Інтернеті припадає на 11 лютого.

10 золотих правил безпеки в Інтернеті для дітей

1. Нікому без дозволу батьків не давати особисту інформацію: домашню адресу, номер домашнього телефону, робочу адресу батьків, їхній номер телефону, назву й адресу школи.

2. Якщо знайдете якусь інформацію, що турбує вас, негайно сповістіть про це батьків.

3. Ніколи не погоджуватися на зустріч з людиною, з якою ви познайомилися в Інтернеті. Якщо все ж таки це необхідно, то спочатку потрібно спитати дозволу батьків, а зустріч повинна відбутися в громадському місці й у присутності батьків.

4. Не посилати свої фотографії чи іншу інформацію без дозволу батьків.

5. Не відповідати на невиховані і грубі листи. Якщо одержите такі листи не з вашої вини, то сповістіть про це батьків, нехай вони зв'яжуться з компанією, що надає послуги Інтернет.

6. Розробити з батьками правила користування Інтернетом. Особливо домовитися з ними про прийнятний час роботи в Інтернеті і сайти, до яких ви збираєтесь заходити.

7. Не заходити на аморальні сайти і не порушувати без згоди батьків ці правила.

8. Не давати нікому крім батьків свої паролі, навіть найближчим друзям.

9. Не робити протизаконних вчинків і речей в Інтернеті.

10. Не шкодити і не заважати іншим користувачам.

Життя - найвища цінність

                                             А ми живі, нам треба поспішати

                                         Зробити щось, лишити по собі

                                                                    (Л.Костенко)

  Людина повинна дорожити своїм життям навіть тоді, коли воно у неї чомусь не складається, коли у ньому більше незгод ніж радощів. Багато видатних людей були у своєму особистому житті нещасливими, але вони

зуміли настільки збільшити цінність свого життя, що стали практично безсмертними. Так, кожен день свого свідомого життя Т.Г.Шевченко закарбовував у золоті рядки своїх невмирущих творів. Він писав:

Наша ціль – людське щастя і воля

Розум владний без віри основ

І братерство велике, всесвітнє –

Вільна праця і вільна любов.

          Так, людське життя… Воно неповторне та звичне, радісне й сумне, сповнене глибоких переживань, солодке, як мед, і гірке, як полин. Люди,   їх мільйони... усі вони зовсім різні й чимось неповторні.

Чому людське життя є найвищою цінністю в сучасному світі?

Адже людське життя є тим добром, з яким й можна реалізувати якесь  інше добро. Отже, першою умовою пізнання гідності кожної особи є повага до   її життя.                          

 

 

Навіщо ми живемо?

«Життя прожити – не поле перейти». У цьому крилатому вислові втілено одвічне питання про сенс життя. «Навіщо я живу?» - запитує себе людина, пригадуючи минуле або розмірковуючи про майбутнє, розчарувавшись чи зневірившись, або коли відчуває втому чи сумує... Вчені-філософи дійшли висновку, що прийнятної для всіх відповіді на запиті «Навіщо ми живемо?» - не існує. Так само, як немає єдиного рецепта щастя. 

   Отже, кожна людина, обираючи собі мету, утверджується як особистість лише тоді, коли чинить відповідно до цієї мети.   

Що таке духовна краса?

   В усі часи люди прагнуть осягнути людську душу, внутрішній світ, які визначають особистість кожного.  Отже, саме внутрішня сутність людини визначає наше ставлення до неї: що багатшим є внутрішній світ людини, то досконалішою вона нам видаеться. У здатності творити добро, бути чуйними, милосердними й щирими люди споконвіку вбачали красу душі.   Ми не уявляємо себе щасливими без спілкування з рідними, друзями, без душевного тепла, яке дарує відчуття радості.  

У чому виявляється сила людського духу?

    Життя – найбільша цінність. Саме тому настільки вражають випадки, коли людина свідомо приносить життя у дар іншим. Так вчиняли   герої – бійці під час Великої Вітчизняної Війни, а до них –    герої українського народу, що боролися як могли за свободу                         та незалежність нашої Батьківщини, право свого народу на самобутність, щасливе майбутнє своїх дітей, а тепер наші воїни – добровольці АТО віддають своє життя та здоров’я за нашу вільну та незалежну Україну. 

    Часто виходить так, що людина починає розуміти безцінність життя,   коли стоїть перед обличчям смерті. 

      Сьогодення… Один із тисяч прикладів: незламний духом та з        великою жагою до життя, інвалід АТО, який втратив стопи і кисті рук на фронті, взяв участь у марафоні на 5 км в США. Киянин Вадим Свириденко –   інвалід АТО своїм прикладом показав українцям: ми не здаємося. Нас          не зламати!

    Заповнюючи своє життя самовідданою працею, присвячуючи його іншим людям, людина сама значно підвищує цінність власного життя. Отже, можна зробити висновок, що життя – це дарунок долі,яким людина має мудро та розважливо розпорядитися. Незважаючи на те, що інколи настають важкі часи, у житті також повно приємних речей, які ми маємо цінувати. У кожного є вибір, кожен може досягти успіху, треба лише старанно працювати. І можливо, через багато років і наш життєвий шлях.

                                     Вислови про життя

     Уміти насолоджуватися прожитим життям - значить, жити двічі   (Марціал).

  Життя - це квітка, а любов - нектар (Гюго).

Можна все життя проклинати темряву, а можна запалити маленьку свічку (Конфуцій).

                                   Цитати про життя з сенсом

       Життя саме по собі - це чисте полотно; вона   стає тим, що ви намалюєте на ньому. Ви можете намалювати страждання, ви можете намалювати блаженство. У цій свободі - ваше велич. Ви    можете використовувати свободу так, що все ваше життя перетвориться на пекло, або так, що ваше життя сповниться краси, благословення, блаженства, чогось небесного. Все це залежить  від вас - людина має повну свободу (Ошо).

       Коли людині здається, що все йде шкереберть, в її життя намагається увійти щось чудове (Далай Лама).

 

                           Короткі цитати про життя

  Життю вір, адже воно вчить краще за будь-які книги (Гете).

  Щоб дійти до мети, треба перш за все йти (Оноре де Бальзак).

  Боятися треба не смерті, а пустого життя (Бертольд Брехт).


Поради батькам 


УВАГА, ЯКЩО У ДИТИНИ:

 

1.Різко змінились звички, ставлення до їжі, сну.

2.Гостра зміна поведінки – агресивність, втечі, протест, скандальність, примхливість, участь у заходах з ризиком для життя.

3.Дитина веде себе так, ніби-то у чомусь винна (самоосуд, безнадійність, роздратованість). Неприйняття похвали і нагороди.

4.Спроби суїциду в історії сім’ї, або у власному минулому.

5.Смерть, втрата або зрада близької людини.

6.Різке зникнення активності та інтересу до розваг.

7.Виникають напади голосної, швидкої, іноді безупинної мови, наповненої скаргами, звинуваченнями або закликами про допомогу.

8.Різке поліпшення настрою після депресивного стану. Порізи на зап’ястках.10.Тремтіння, сухість губ та прискорене дихання.

  9.Вербальні погрози – прямі чи завуальовані (типу:„ви мене більше не побачите”, „мені тепер все одно”,усе проти мене”, „з мене досить”...)

10.Зненацька наведення порядку у власних речах,роздавання і дарування особистісно-цінних речей.

ВАШІ ДІЇ:

1.Організувати спостереження за дитиною.

2.Стимулювати дитину до особистісних контактів.

3.Створити умови, в яких дитина відчує свою значущість.

4.Зрозуміти її, прийняти як особистість, налагодити турботливі відносини.

5.Бути уважним співрозмовником і ні в якому разі не сперечатися, вселяти надію.

6.Терміново проінформувати адміністрацію, психологічну та медичну служби.


Запитання для батьків

«Картина взаємин з вашою дитиною»

 

o Народження вашої дитини було бажаним?

o Ви кожен день її цілуєте, говорите ласкаві слова або жартуєте з нею?

o Ви з нею кожен вечір розмовляєте по душах і обговорюєте прожитий  день?

o  Раз на тиждень проводите з нею дозвілля (кіно, концерт, театр, відвідування родичів, похід на лижах і т.д.)?

o Ви обговорюєте з нею  сімейні проблеми, ситуації, плани?

o Ви обговорюєте з нею її  імідж, моду, манеру одягатися?

o Ви знаєте її друзів (чим вони займаються, де живуть)?

o  Ви в курсі про її  час проводження, хобі, заняття?

o  Ви в курсі її закоханості, симпатіях?

o  Ви знаєте про її  недругів, недоброзичливців, ворогів?

o Ви знаєте, який її  улюблений предмет в школі?

o Ви знаєте хто у неї  улюблений вчитель в школі?

o  Ви першим йдете на примирення, розмову?

o Ви не ображаєте і не принижуєте свою дитину?

 

Якщо на всі питання ви відповіли "ТАК", значить, ви знаходитеся на вірному батьківському шляху, тримаєте ситуацію під контролем і зможете в скрутну хвилину прийти на допомогу своїй дитині.

 А якщо у вас більшість "НІ", то необхідно негайно змінитися, повернутися обличчям до своєї дитини, почути її, поки не трапилася біда!


10 грудня - День прав людини

Історичний розвиток нашої цивілізації на всіх етапах свого становлення постійно перетинался з одними і тими ж питаннями, які надалі були окреслені і узагальнені в цілісне поняття - права людини. Це сталося з абсолютно природних міркувань, так як всілякі утиски одних людей іншими завжди викликали відповідну і таку ж типову ситуацію, коли розклад сил по тим чи іншим причинам змінювався, а суспільство все ж прагнуло до деякої стабільності. У пору згадати знамениті слова з біблійного Писання: «Що посіє людина, те й пожне».

У сучасному світі права людини стали кваліфікуватися за цілою низкою напрямів. Це особисті права, які передбачають недоторканність особи і житла, власності та конфіденційності листування та права на об’єктивний суд. Соціальні права, які передбачають права на свободу праці, охорону сім’ї та дитинства, захисту батьківських прав, здоров’я і соціальної справедливості. На ряду з цим існують і політичні права, які мають на увазі і свободу совісті, і рівність усіх перед законом, свободу друку і свободу слова, свободу зібрань та право на протест. Є також і економічні права, які мають на увазі свободу розвитку і функціонування промисловості і торгівлі, свободу пересування та розпорядження власністю на свій розсуд. Культурні права включають в себе свободу мистецтв і наук, свободу викладання і право на освіту, а також право на використання у всіх цих процесах своєї рідної мови. Все це узагальнено і взято на озброєння як демократичні цінності. Здавалося б чого ще не вистачає сучасній людині для життя і розвитку? За даними проекту DilovaMova.com, навіть самі просунуті в дотриманні прав і свобод людини країни не можуть похвалитися ідеальними умовами практичної реалізації цих прав для свого рідного суспільства, а що казати про ти країни, де демократичні цінності досить умовне поняття.

Після закінчення Другої світової війни і спробі усвідомлення всіх жахів зневаги прав і свобод людини, які вона оголила, міжнародне співтовариство постаралося об’єднатися в цих загальнолюдських поняттях і Генеральною Асамблею ООН 10-го грудня 1948-го року була прийнята Загальна декларація прав людини. Пізніше, в 1950-му році всім зацікавленим державам і організаціям було запропоновано відзначати цю дату як всесвітній День прав людини. Відзначається щорічно відповідно до резолюції Генеральної Асамблеї ООН.

У цей День ми приєднуємося до цієї ініціативи і бажаємо всім нам розуму і мудрості. Нехай наші права і свободи починаються з нашого дотримання їх по відношенню до наших ближніх!

ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ ПРО ПРАВА ДІТЕЙ

Для забезпечення дітям можливості визначити себе як особистість і реалізувати свої можливості в безпечних і сприятливих умовах, в середовищі сім’ї або опікунів, для підготовки їх до життя у вільному суспільстві та захисту дітей створено ряд документів на державному та міжнародному рівні.

Насамперед, почнемо з того, що в Україні Конституцією 1996 року офіційно закріплено право кожної людини на життя (ст. 27). В діючому законодавстві України регулюються такі аспекти цього права: по-перше, заборона здійснення медичними працівниками евтаназії – навмисного прискорення смерті або умертвіння невиліковно хворого з метою припинення його страждань; по-друге, наявність кримінальної відповідальності за позбавлення життя, зараження вірусом імунодефіциту людини та за інші злочини проти життя людини.

Частина 2 статті 28 Конституції України закріпила положення про недопустимість катування, жорсткого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження чи покарання.

Згідно з частиною 3 статті 28 Конституції України жодна людина без її вільної згоди не може бути піддана медичним, науковим чи іншим дослідам. Тобто забороняється проведення науково-дослідного експерименту на хворих, ув’язнених або військовополонених, а також терапевтичного експерименту на людях, захворювання яких не має безпосереднього зв’язку з метою досліду.

Значну кількість особистих прав людини охоплює поняття “недоторканість особи”, яке розглядається, з одного боку, як право на свободу та особисту недоторканість (ст. 29), а з другого, як право на охорону особистого та сімейного життя (ст. 32).

Право на свободу включає такі аспекти, як гарантії від незаконного арешту та затримання, свободу пересування, вільний вибір місця проживання, право залишати Україну та повертатись в Україну.

Недоторканість особистого життя означає, що ніхто без згоди громадянина не має права втручатися в його особисте життя, обмежувати його подружні, родинні, інтимні та інші прояви індивідуальної активності.

Серед норм законодавства України, що стосуються охорони особистого життя, слід окремо виділити такі.

Недопустимість збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, право громадян знайомитися із відомостями про себе. Тобто забороняється збирання відомостей про особу, якщо немає її попереднього погодження. Ви маєте право:

  • знати під час збору інформації, які відомості про Вас, з якою метою, як, ким, з якою ціллю використовуються;
  • заперечувати достовірність, повноту, доречність інформації.

Не припускається без згоди батьків або осіб, що їх замінюють, розповсюдження інформації про неповнолітніх, які здійснили злочин, про злочини щодо неповнолітніх, а також про самогубство неповнолітніх, якщо така інформація дає можливість ідентифікувати (розпізнати) особистість.

Право на збереження лікарської таємниці (ст. 31), за яким медичні працівники та інші особи, яким у зв’язку з виконанням професійних або службових обов’язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати, інтимну і сімейну сторони життя громадянина, не мають права розголошувати ці відомості.

Недоторканість житла (ст. 30). Це означає, що ніхто не має права знаходитися у чужому житлі проти волі його мешканців.

Таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції (ст. 31).

Конституція закріплює свободу думки і слова, світогляду і віросповідання (ст. 34).

Свобода слова це вільне вираження поглядів та переконань.

Свобода думки передбачає відсутність державної ідеології, нав’язаної громадянину як юридичний обов’язок.

Щодо питання свободи віросповідання, то законодавством України встановлено, що батьки мають право за взаємною згодою подружжя виховувати своїх дітей відповідно до своїх власних переконань та ставлення до релігії. Також закріплено право навчатися релігійного віровчення та здобувати релігійну освіту. Зазначимо, що церква та релігійні організації відокремлені від держави, а школа від церкви.

Частина 1 ст. 52 Конституції України передбачає рівність дітей у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним.

Правовий статус дитини, окрім Конституції України, визначають ряд законів і підзаконних нормативних актів, які забезпечують розвиток дітей, встановлення гарантій і пільг для “маленьких громадян” нашої держави.

В Законі України “Про громадянство України” від 18.01.2001 року зазначено, що “дитина – особа віком до 18 років”.

В цивільному та сімейному законодавсті України поняття особи, що не досягла 18 років визначається поняттями “малолітньої” та “неповнолітньої”.

Відповідно до Цивільного кодексу України малолітньою є особа, яка не досягла 14 років та наділена частковою дієздатністю. Малолітні мають право:

  • самостійно вчиняти дрібні побутові правочини. Правочин вважається дрібним побутовим, якщо він задовольняє побутові потреби особи, відповідає її фізичному, духовному чи соціальному розвитку та стосується предмета, який має невисоку вартість;
  • здійснювати особисті немайнові права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом.

Малолітня особа не несе відповідальності за завдану нею шкоду.

Неповнолітньою є фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років та наділена неповною дієздатністю.

Неповнолітні особи крім правочинів, що можуть вчиняти малолітні особи, мають право:

  • самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією чи іншими доходами;
  • самостійно розпоряджатися майном, яке вони придбали на свій заробіток, стипендію чи дохід, за винятком нерухомих речей і транспортних засобів;
  • з 16 років вправі влаштуватись на роботу;
  • самостійно здійснювати права автора творів науки, літератури, мистецтва, права на об’єкти промислової власності чи власності на інші результати своєї творчої діяльності, що охороняються законом;
  • бути учасниками та засновниками юридичних осіб;
  • за нотаріально посвідченою згодою батьків здійснюють угоди стосовно транспортних засобів або нерухомого майна, яке їм належить;
  • за згодою батьків розпоряджатися коштами, що внесли інші особи на їхнє ім’я в банківські установи.

Закон України “Про охорону дитинства”, прийнятий Верховною Радою України 26.04.2001 року на виконання Конвенції про права дитини, завданням якого є розширення соціально-правових гарантій дітей, забезпечення фізичного, інтелектуального розвитку молодого покоління, створення соціально-економічних і правових інститутів з метою захисту прав і законних інтересів дитини в Україні, забезпечує кожній дитині право:

  • на житло – діти-члени сім’ї наймача чи власника житлового приміщення – мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником чи наймачем;
  • на майно – кожна дитина в тому числі і усиновлена, має право на одержання в установленому законом порядку у спадщину майна і коштів батьків чи одного з них, у випадках їхньої смерті або визнання їх за рішенням суду померлими, незалежно від місця проживання; дитина, батьків якої позбавлено батьківських прав, не втрачає права на наслідування їхнього майна у випадку визнання батьків або одного з них рішенням суду безвісті відсутніми, дитина має право на утримання за рахунок їх коштів і майна.

Батьки або особи, які їх заміняють, не мають права без дозволу органу опіки і піклування укладати угоди, що зачіпають майнові та житлові права дітей та належать нотаріальному посвідченню чи спеціальній реєстрації.

Окрім вищезгаданих, дитина має й інші, передбачені Сімейним кодексом України, Законом України “Про молодіжні та дитячі громадські організації”, Законом України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, Законом України “Про освіту” права. А саме:

  • бути вислуханою батьками, іншими членами сім’ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також з питань сім’ї;
  • власності на майно, придбане батьками або одним з них для забезпечення розвитку, навчання та виховання (одяг, іграшки, книги, музичні інструменти, спортивне обладнання);
  • висловити свою думку щодо способу управління її майном та на відшкодування матеріальних збитків за шкоду, завдану її майну;
  • з 14 років брати участь у розпорядженні аліментами, які одержані для її утримання, а також і на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними;
  • з 16 років змінити своє прізвище та ім’я у порядку, встановленому законом;
  • з 14 років вільно самостійно пересуватися по території України і вибирати місце перебування;
  • з 16 років вільно самостійно виїжджати за межі України;
  • з 6 до 18 років об’єднуватись у дитячі громадські організації;
  • з 14 до 35 років об’єднуватись у молодіжні організації;
  • противитися неналежному виконанню батьками своїх обов’язків щодо неї;
  • звернутися за захистом своїх прав та інтересів до органу опіки та піклування, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій, а з 14 років – безпосередньо до суду.

Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства»

Впродовж останніх років з 25 листопада до 10 грудня в усіх регіонах України проходить акція “16 днів проти насильства”. Міжнародна акція “16 днів проти насильства” ініційована Центром Жіночого Глобального лідерства у 1991 році з метою привернення уваги громадськості до проблем насильства в сім’ї, а також активізації діяльності державних структур і громадських організацій з метою захисту прав жінок та формування ненасильницької ідеології в суспільстві.

Дати проведення акції є символічними. Вони створюють символічний ланцюжок, поєднуючи заходи проти насильства стосовно жінок та дії щодо захисту прав людини, підкреслюючи, що будь-які прояви насильства над людиною, незалежно від її статі, є порушенням прав людини.

25 листопада увесь світ відзначає Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства над жінками. Офіційно цей день був оголошений Генеральною Асамблеєю ООН у 1999 році, але відзначатися він почав з 1981 року в пам’ять про трагічну загибель трьох сестер Мірабаль, які були жорстоко вбиті під час диктатури домініканського правителя Рафаеля Трухільо в 1960 році;

1 грудня – Всесвітній день боротьби із СНІДом. Вірус імунодефіциту людини та синдром набутого імунодефіциту стрімко поширюється у всьому світі;

2 грудня – Міжнародний день боротьби за скасування рабства. Він пов’язаний з датою прийняття Генеральною Асамблеєю ООН Конвенції про боротьбу з торгівлею людьми і з експлуатацією проституції третіми особами від 2 грудня 1949 року;

6 грудня – річниця з дня “Монреальської різанини”, коли 14 жінок-студенток були вбиті злочинцем лише через те, що “вони були феміністками”;

10 грудня – Міжнародний день прав людини. Уряди країн – членів ООН 10 грудня 1948 року визнали права людини “на життя, свободу та недоторканість особи для всіх без винятків”, підписавши Загальну декларацію прав людини.

Україна приєдналася до акції “16 днів проти насильства” 2001 року. Через рік заходи та ініціативи АКЦІЇ, проголошеної другим Всеукраїнським конгресом жінок, пройшли вже у 20 регіонах України, об’єднали 75 всеукраїнських громадських організацій та широке коло представників державних структур. Подібна активність свідчить про актуальність проблеми подолання насильства в нашій державі, пошук в громадах та владних структурах оптимального механізму реагування як на спільні соціальні проблеми, так і на конкретну людську біду.

Метою проведення акції “16 днів проти насильства” є привернення уваги громадськості до актуальної для українського суспільства проблеми подолання насильства в сім’ї, щодо жінок, жорстокого поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми, забезпечення рівних прав жінок і чоловіків та активізація партнерського руху органів державної влади, державних закладів, громадських організацій до проблем насильства в сім’ї та захисту прав жінок.

 








Що таке булінг

 

Булінг (bullying, від анг. bully – хуліган, забіяка) – це агресивна і вкрай неприємна свідома поведінка однієї дитини або групи дітей стосовно іншої дитини, що супроводжується регулярним фізичним і психологічним тиском.

 

 Види булінгу:

- фізичний: штовхання, підніжки, зачіпання, бійки, стусани, ляпаси, «сканування» тіла, нанесення тілесних ушкоджень;

- економічний: крадіжки, пошкодження чи знищення одягу та інших особистих речей, вимагання грошей;

- психологічний: принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, міміка обличчя, поширення образливих чуток, ізоляція, ігнорування, погрози, жарти, маніпуляції, шантаж;

- сексуальний: принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська та образи сексуального характеру, зйомки у переодягальнях, поширення образливих чуток, сексуальні погрози, жарти;

- кібербулінг: приниження за допомогою мобільних телефонів, інтернету, інших електронних пристроїв.

 

ПАМ`ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ

Що таке «булінг» та чому про нього треба знати всім батькам

Булінгце агресивна поведінка щодо окремої особи або групи, з метою приниження, домінування, фізичного чи психологічного самоствердження.

Булінг може проявлятись у вигляді психологічного тиску (образи, приниження, погрози, ігнорування тощо) та фізичних знущань (удари, поштовхи, принизливий фізичний контакт, побиття та інше). Не рідко фізичний і психологічний тиск об’єднуються.

Від булінгу страждають і агресори, і жертви. Всі вони переживають емоційні проблеми, не вміють будувати стосунки з людьми, мають проблеми психо-емоційного розвитку. Вони потребуватимуть підтримки дорослих, які б допомогли їм розвинути здорові відношення з людьми не лише у школі, але й протягом усього їх подальшого життя.

 

Як зрозуміти,  дитина є жертвою булінгу

  • Діти, які страждають від булінгу, можуть не хотіти йти до школи або ж можуть плакати, вигадувати хворобу у шкільні дні.
  • Вони не беруть участь у спільній класній діяльності, соціальних заходах.
  • Часто у дитини змінюється поведінка: вона усамітнюється, поводить себе незвичайно. 
  • Дитина починає губити гроші або речі, приходить додому у порваному одязі чи з поламаними речами. Коли ви її запитуєте, що трапилося - не можуть реалістичо пояснити.
  • Може почати говорити про те, що кине школу, пропускає заходи, в яких приймають участь інші учні.
  • Відсутність контакту з однолітками: немає друзів, зідзвонювань, не ведеться переписка у соцмережах, похід до школи і повернення звідти наодинці, немає у кого запитати домашнє завдання.
  • Психосоматичні ознаки: часті хвороби, наприклад, ломота в тілі, болі в животі, вірусні інфекції.
  • Обмальовані руки або специфічні малюнки на полях у зошиті.
  • Бажання іти до школи іншою дорогою, аніж та, якою йдуть усі інші діти.


Чому діти стають жертвами булінгу

 

Психологи визначають декілька основних причин:

·         Занижена самооцінка. Навіть якщо дитина виявляє її через нарцисизм, надмірну відкритість, зверхність.

·         Домашня атмосфера. Дуже часто жертвами булінгу стають діти, яких вдома принижують, знецінюють, ображають. Або є родини, де дитину звикли жаліти - нещасна, хвора, росте без батька...Школа і садок — каталізатор домашніх проблем. Тож, якщо дитина звикла отримати більше уваги до себе, поблажливість батьків, коли вона бідна й нещасна, то вона буде створювати навколо себе таку ж атмосферу і в школі.

·         Атмосфера в класі. Бувають колективи, створені самостійно або руками вчителя, в яких є дитина-агресор. Вона свідомо шукає слабшого, використовує його як грушу для биття, вирівнюючи свій психологічний стан.

 

Що робити батькам

  • У першу чергу заспокойтесь, і тільки після цього починайте розмову з дитиною.
  •  Дайте відчути, що ви поруч, готові підтримати та допомогти, вислухати та захистити.
  • Запевніть дитину, що ви не звинувачуєте її у тому, що відбувається, і вона може говорити відверто.
  •  Пам’ятайте, що дитині може бути неприємно говорити на цю тему, вона вразлива у цей момент. Будьте терплячими та делікатними.
  •  Спробуйте з’ясувати все, що зможете, проте не повторюйте ті ж самі запитання по декілька разів, допитуючись.
  • Запропонуйте подумати, які дії допоможуть дитині почуватися у більшій безпеці зараз (наприклад, бути певний час ближче до дорослих, не залишатися після уроків тощо).
  • Розкажіть дитині, що немає нічого поганого у тому, щоб повідомити про агресивну поведінку щодо когось учителю або принаймні друзям. Поясніть різницю між “пліткуванням” та “піклуванням” про своє життя чи життя друга/однокласника.
  •  Спитайте, яка саме ваша допомога буде корисна дитині, вислухайте уважно. Можливо ви запропонуєте свій варіант. Це допоможе розробити спільну стратегію змін.
  • Пам’ятайте, що ситуацію булінгу можна вирішити за допомогою спеціалістів, керуючись наступною схемою: класний керівник – спеціалісти соціально – психологічної служби – заступники директора -  директор школи. 
  • Спільно з дитиною шукайте нові способи реагування на ситуацію булінгу.
  • Обговоріть, до кого по допомогу дитина може звертатися у школі: до спеціалістів шкільної соціально – психологічної служби, вчителів, адміністрації, дорослих учнів, охорони, батьків інших дітей.
  •  Важливо усвідомити, чому саме дитина потрапила у ситуацію булінгу. Рекомендуємо з цим звернутися до дитячого психолога.
  • Підтримайте свою дитину у налагодженні дружніх стосунків з однолітками.
  • Поясніть дитині, що зміни будуть відбуватися поступово, проте весь цей час вона може розраховувати на вашу підтримку.

 

Як допомогти дитині-агресору

Дитині, яка булить інших, увага та допомога потрібна не менше, ніж тій, яка страждає від булінгу. Якщо ваша дитина - агресор, радимо: 

  •  Відверто поговоріть з дитиною про те, що відбувається, з'ясуйте як вона ставиться до своїх дій і як реагують інші діти. Ви можете почути, що "всі так роблять", або "він заслуговує на це".
  • Уважно вислухайте дитину і зосередьтеся на пошуку фактів, а не на своїх припущеннях.
  •  Не применшуйте серйозність ситуації такими кліше, як "хлопчики завжди будуть хлопчиками" або "глузування, бійки та інші форми агресивної поведінки — просто дитячі жарти і цілком природна частина дитинства".
  •  Ретельно поясніть, які дії ви вважаєте переслідуванням інших. До них відносяться: цькування, образливі прізвиська, загрози фізичного насильства, залякування, висміювання, коментарі з сексуальним підтекстом, бойкот іншої дитини або підбурювання до ігнорування, плітки, публічні приниження, штовхання, плювки, псування особистих речей, принизливі висловлювання або жести.
  • Діти, які булять, заперечують це так довго, як тільки можуть. Спокійно поясніть дитині, що її поведінка може завдати шкоди не тільки жертві, а й усім оточуючим. І щодалі це заходитиме, тим гірше булінг впливатиме на всіх учасників.
  • Дайте зрозуміти дитині, що агресивна поведінка є дуже серйозною проблемою, і ви не будете терпіти це в майбутньому. Чітко і наполегливо, але без гніву, попросіть дитину зупинити насильство.
  • Скажіть дитині, що їй потрібна допомога, а тому ви тимчасово триматимете зв'язок з учителями, щоб упевнитись — дитина намагається змінити ситуацію.
  • Загрози і покарання не спрацюють. Можливо, на якийсь час це припинить булінг, та в перспективі це може тільки посилити агресію і невдоволення.
  • Буде зайвим концентрувати увагу на відчуттях дитини, яку булять. Той, хто виявляє агресію, як правило відсторонюється від почуттів іншої людини.
  • Агресивна поведінка та прояви насильства можуть вказувати на емоційні проблеми вашої дитини та розлади поведінки. Порадьтеся зі шкільним чи дитячим психологом.

 

Чому важливо вчасно відреагувати

Булінг впливає на всіх, хто бере в ньому участь або спостерігає, та має деструктивні наслідки в майбутньому житті.

 

Ті, хто піддаються булінгу:

  • Втрачають відчуття емоційної та фізичної безпеки, довіри до місця, у якому мають перебувати щодня;
  •  Відчувають безпорадність і страх від постійної загрози. Булінг провокує тривожні та депресивні розлади, пригнічує імунітет, що підвищує вразливість до різних захворювань;
  • Втрачають повагу до себе. Страхи та невпевненість руйнують здатність до формування та підтримки стосунків з однолітками, що призводить до відчуття самотності;
  • Втрачають інтерес до різних форм активності та не можуть нормально навчатися. У деяких випадках можна простежити зв’язок між потерпанням від булінгу та розладами харчуванням (анорексії та булімії), емоційної сфери (депресіями та суїцидальною поведінкою).

 

Ті, хто булять:

  • Частіше за інших потрапляють у ситуації, де проявляється насилля та порушуються закони;
  • Частіше беруть участь у бійках, причетні у вандалізмі, залучаються до ранніх статевих стосунків, мають досвід вживання алкоголю та наркотичних речовин.

 

Ті, хто вимушені спостерігати:

  • Часто страждають від відчуття безпорадності, етичного конфлікту: втрутитись у ситуацію булінгу чи ж залишитись осторонь;
  • Потерпають від депресивних станів, намагаються менше відвідувати школу.

 

Рекомендації учням щодо уникнення булінгу

 

·         Уникай агресора та перебувай у товаристві друзів. Не заходь у туалет, якщо булер знаходиться там, не ходи в роздягальню, коли немає нікого поруч. Постійно перебувай у товаристві приятеля, щоб не залишатися наодинці з недругом. Перебувай в оточенні приятелів у коридорах або перерві – скрізь, де можна зустріти булера, по дорозі додому, у транспорті. Запропонуй теж саме своєму другу.

·         Стримуй гнів. Розхвилюватись у зв'язку зі знущанням природно, але саме цього й домагається булер. Це дає йому змогу відчувати себе сильнішим. Намагайся не реагувати плачем, не червоній і не переймайся. Це вимагає значної кількості тренувань, але це корисна навичка дати відсіч агресору. Іноді корисно практикувати стратегію приведення себе в повну рівновагу, наприклад, рахувати до десяти, записувати свій гнів на аркуші паперу, робити глибокий вдих або просто йти. іноді треба навчити незмінний вираз обличчя, поки ти не позбудешся небезпеки.

·         Дій хоробро, іди та ігноруй агресора. Твердо і чітко скажи йому, щоб він припинив, а потім розвернутися і піти. намагайся ігнорувати образливі зауваження, наприклад, демонструй байдужість чи вдавай, що ти захоплений бесідою по мобільному телефону. Ігноруючи булера, ти показуєш, що він тобі байдужий.

·         Зрештою він, мабуть, стомиться діставати тебе. Усунь правокаційні чинники. Якщо булер вимагає від тебе грошей на обід, принось обід із собою, кажи, що батьки не дають тобі грошей. Якщо він намагається відібрати твій музичний плеєр, айфон, планшет – не бере його в школу.

·         Розкажи дорослим про знущання. Учителі, психолог, соціальний педагог, класний керівник, директор школи, батьки  допоможуть припинити знущання, а в разі її систематичного характеру – звернуться до компетентних органів захисту прав дитини.

·         Поговори з кимось, кому ти довіряєш: із працівниками школи, братом, сестрою або другом.вони можуть запропонувати деякі корисні поради та виправити ситуацію, також це допоможе тобі відчути себе менш самотнім.

 

ПАМ'ЯТКА для батьків

 

«Як припинити знущання з дитини в школі та допомогти їй»

 

·         1. Передусім необхідно вдома ліквідувати атмосферу, що сприяє перетворенню дитини на «жертву». Ніякої надмірної опіки чи, навпаки, деспотизму, покарань та побиття за провину.

·         2. Окрім того, необхідно обов'язково запитувати дитину, як справи в школі, маючи на увазі не лише оцінки, а й відносини з однокласниками. Обережно ставте запитання, оскільки цькування може бути не лише відкритим, а й прихованим, пасивним, наприклад: не бажання сидіти за однією партою, грати в одній команді, ігнорування тощо. Якщо ви відчули певні негаразди, поговоріть з дитиною та її класним керівником.

·         3. Якщо булінг уже відбувся, зважте його масштаби. Якщо це проблема між двома дітьми, яка може бути залагоджена власними силами, краще надати дитині можливість самостійно розібратися та навчитися самостійно відстоювати власні інтереси.

·         4. Якщо знущання набуло вже великих розмірів, проаналізуйте разом з дитиною, чи зможе вона сама захистити себе та відновити свій авторитет у класі. Наприклад, якщо дитину дражнять через надмірну вагу, варто записати її на спортивну секцію.

·         5. Якщо ваша дитина дуже скромна та невпевнена у собі – допоможіть їй стати впевненішою, адже підвищення самооцінки робить людину врівноваженішою та терпимою до цькувань оточуючих. З'ясуйте, які гуртки відвідують її однокласники, чим займаються у позаурочний час. Можливо, вашій дитині теж захочеться відвідувати якусь із цих секцій, у результаті чого вона зможе встановити контакт із деякими однокласниками. Заохочуйте дитину до активної участі в загальношкільних заходах, які зближують дітей та допомагають їм набути впевненості у собі.

·         6. У особливо важких випадках, якщо ваша дитина з певних причин стала вигнанцем у класі, приверніть увагу класного керівника та шкільного психолога до проблеми. У цьому випадку вам необхідна буде допомога фахівців.

 

Дії батьків у разі вербального булінгу

·         Передусім учіть своїх дітей поваги. На прикладі власної моделі поведінки зміцнюйте їхню думку про те, що кожен заслуговує доброго ставлення: дякуйте вчителям, хваліть дитину та її друзів, виявляйте добре ставлення до працівників магазинів, бібліотек, транспорту, будь-яких закладів. Розвивайте самоповагу дітей і вчіть їх цінувати свої сильні сторони. Найкращий захист, який можуть запропонувати батьки, - це зміцнення почуття власної гідності й незалежності своєї дитини та її готовності вжити заходи в разі потреби. Обговорюйте й практикуйте безпечні, конструктивні способи реагування вашої дитини на слова або дії булера. Разом придумайте основні фрази, які дитина може сказати своєму кривднику переконливим, але не ворожим тоном, наприклад: «Твої слова неприємні», «Дай мені спокій», або «»Відчепись», «Ти робиш мені боляче, я можу зробити тобі так само», «Я не буду терпіти знущання».

·         Якщо дитина повідомляє вам, що вона або ще хтось піддається знущанням, булінгу, підтримайте її, похваліть за те, що вона набралася сміливості й розповіла вам про це, зберіть інформацію (але не варто сердитись і звинувачувати саму дитину). Наголосіть на різниці між доносом із метою просто завдати комусь  неприємностей та відвертою розмовою з дорослою дитиною, яка може допомогти.завжди вживайте заходи проти знущань, булінгу, особливо якщо насильство набуває важких форм або постійного характеру, зв'яжіться з учителем, соціальним педагогом, психологом або директором школи вашої дитини, щоб контролювати ситуацію доти, доки вона не припиниться.

 

Дії батьків у разі фізичного булінгу

·         Якщо ви підозрюєте, що вашу дитину піддають фізичному насильству, почніть випадкову розмову – спитайте, як справи в школі, що відбувається під час перерви, по дорозі додому. На основі відповідей з'ясуйте в дитини, чи поводив хто-небудь себе образливо стосовно неї. Намагайтеся стримувати емоції. Наголосіть на важливості відкритого, постійного зв'язку дитини з вами, учителями або шкільним психологом. Документуй дати і час інцидентів, пов'язані зі знущаннями, відповідну реакцію залучених осіб та їхніх дій. Не звертайтеся до батьків розбишак, щоб вирішити проблему самостійно. Якщо фізичне насильство над вашою дитиною продовжується й вам потрібна додаткова допомога за межами школи, зверніться до місцевих правоохоронних органів. Є закони про боротьбу із залякуванням і домаганнями, які передбачають оперативні корегувальні дії.

 

Дії батьків у разі кібербулінгу

·         Повідомлення образливого характеру можуть поширюватись анонімно й швидко, що призводить до цілодобового кіберзалякування, тому спочатку встановіть домашні правила користування Інтернетом. Домовтеся з дитиною про тимчасові обмеження, що відповідають віку. Будьте обізнаними щодо популярних і потенційно образливих сайтів, додатків і цифрових пристроїв перш ніж ваша дитина почне використовувати їх. Дайте дитині знайти, що ви маєте намір відстежувати її діяльність в Інтернеті. Скажіть їй  про те, що коли вона піддається кіберзалякуванню, то не повинен реагувати або провокувати кривдника. Замість цього їй необхідно повідомити про все вам, щоб ви змогли роздрукувати провокаційні повідомлення, враховуючи дати і час їхнього отримання. Повідомте про це в школі та Інтернет-провайдеру. Якщо кіберзалякування загострюється й містить погрози та повідомлення явного сексуального характеру, зверніться до правоохоронних органів.

·          

Пам'ятка для жертв булінгу

·         Не протиставляй собі колективу. Намагайся бути доброзичливою людиною, навіть з агресивно налаштованими до тебе членами колективу.

·         Не принижуй інших: не обзивайся, не бийся, не погрожуй.

·         Захищайся: твердо, не переходячи в атаку, не дозволяй принижувати себе, показуй, що можеш постояти за себе.

·         Наберися терпіння: те, що відбулося, не триватиме довго.

·         Розбирайся в причинах, але не займайся самознищенням, не звинувачуй себе ні в чому.

·         Говори впевнено, але тактовно, коли розмовляєш із булером, стій прямо, поводься спокійно, не бійся, не кричи й тим більше не провокуй бійку.

·         Кажи «НІ» й не почувайся винним.

·         Шукай підтримки в працівників школи, друзів, батьків. Вони допоможуть тобі вистояти.

·         Не мовчи! Розповідай про знущання та насильство над собою. Це допоможе швидше припинити протиправні дії.

·         Звертайся до компетентних органів, що мають захищати твої права, отримуй інформацію щодо власного захисту.



День позитиву

    З метою профілактики суїцидального ризику в шкільному середовищі  16 жовтня 2019 року в нашому навчальному закладі психологічною службою було проведено акцію «День Позитиву».  Девіз акції «Мій статус: дивлюсь на життя позитивно!».

       Багато мудрих і позитивних висловів учням нашої школи  можна було прочитати на дверях кожного класу.  Ось деякі з них: «У людини багато бажань, але є одне, без якого неможливі всі решта – бажання жити», « Ніколи не покладай рук!  Адже може виявитися, що до мети залишилося – рукою податт», « Будьте життєрадісними! Це найдієвіший засіб, котрий позбавляє від хвороб!» та ін..

   Під час перерв:

-  учні з радістю позували під час фотосесії   « Життя прекрасне»;

- для учнів школи  проводилася вправа «Життя – це…». Організатори пропонували дітям визначитися,  що для них є  життя, і за допомогою кольорових фломастерів написати свої відповіді  біля  метеликів;

-          учні школи  взяли участь у танцювальному флешмобі «Посміхнись життю і воно посміхнеться тобі ;

-         перебіг Дня позитиву пожвавився, коли діти завзято малювали на асфальті веселі моменти життя;

-         на завершення  Дня позитиву  почала працювати творча майстерня «Сонце сховане в кожному». Завдяки «майстрам декоративного макіяжу» на  руках  усіх бажаючих з’являлися  наліпки у вигляді смайлика, сонечка, сердечка тощо.   

             Учні та педагоги отримали в День позитиву неповторні емоції, позитивний настрій та натхнення для майбутніх перемог.

            Сьогодні кожен учень став частинкою одного цілого, тим самим стверджуючи, що «Життя прекрасне!».

 https://a2186beb-a-25f121b7-s-sites.googlegroups.com/a/kaniv.info/liplyavo/doska-ogolosen/novini/%D0%B4.%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%B2%D1%83.jpg?attachauth=ANoY7co-vxOMvtH_bgV0MGSoOD1lM0TCHQz2-gbGyGUtPvbq_5fLXE0gfyHVIqUPZk8Cl0GP5Ws5FSKTthNJPOpab1f1VA02LCSQYxvAzzU3AqAm1DUfHpdV6m2VTdSu1YCGKRZKOwnI5TCQfvYtbjNVIxHXnSSa4mIINDYZqK31G50t2k6QnYyym8XDOltjCT1ydusNHsWPCDokHXOueoBmwo2TUKGR7g5H7dTgo_84BdANepg5SP_nT3QsaUMvE2qnt6LCN6SM15ZRiuJ8TDiDy5_M2Lzud7r9BtfbQsGDiEVWADlapSs%3D&attredirects=0




Просвітницько-профілактичні заходи з теми

«Не стань жертвою торгівлі людьми»


         Торгівля людьми – це форма сучасного рабства та порушення прав людини, яка не втрачає актуальності у ХХІ ст. для жодної країни світу, включаючи Україну. Тому, з метою підвищення рівня знань учнів щодо поняття «торгівля людьми», прав та свобод громадян, державних та міжнародних документів про боротьбу з торгівлею людьми, усвідомлення учнями гостроти проблеми торгівлі людьми, обговорення причин, форм та ознак цього явища та про те, яким чином убезпечити себе від потрапляння до рук торгівців людьми, що є важливим в попередженні поширенні цього явища, у навчально – виховному комплексі соціальним педагогом Григорович Н.В. було проведено просвітницько-профілактичні заходи з теми  «Не стань жертвою торгівлі людьми» з учнями 8-10  класів.

         Учні 8 класу ознайомилися з матеріалами щодо профілактики торгівлі людьми, розміщеними на стенді  «Не стань жертвою торгівлі людьми».             

               Учні 10 класу  переглянули   та обговорили відеофільми „Запобігання торгівлі людьми та експлуатація дітей”, „Скажи «Стоп» торгівлі людьми”, „ Життя на продаж” та інші. Після перегляду фільмів учнів ознайомлено з правилами офіційного пошуку роботи, поінформовано про організації та установи, куди можна звернутися, потрапивши в сучасне рабство. Учні мали можливість переглянути відеоролик «Не продавай себе», ознайомитись із формами трудової експлуатації, правилами безпечного виїзду за кордон.   

             Для учнів 9 класу  проведено годину спілкування з елементами тренінгу  «Профілактика торгівлі людьми».  Старшокласники звернули увагу  на питання : актуальні дані по торгівлі дітьми; поточні загрози, пов'язані з торгівлею людьми; що робити, якщо потрапив у біду; профілактика торгівлі людьми в Україні, виклики сьогоденню. Учні мали можливість   ознайомитись із формами трудової експлуатації, правилами безпечного виїзду за кордон. Поінформовано про установи та організації, куди можна звернутися в разі потрапляння в трудове рабство. Також наголошено на тому, що може зробити кожен, щоб запобігти торгівлі людьми. На завершення – з учнями проведено анкетування „Торгівля людьми – найжахливіша форма злочинності”.

 

День щасливих емоцій

              Щастя приходить іноді до людини, мов спалах, мов блискавка і запалює нас зсередини і ми довго потім випромінюємо світло радості. Щастя не буває постійним, але від цього воно відчувається ще сильніше, коли приходить у певну мить... Щастя — це міцна родина, здорові та успішні діти, це улюблена справа, якою людина займається... Щастя! Воно необхідне кожному, бо як без нього! Воно надає сили і наснаги, створює позитивний настрій, робить людину щирішою і добрішою, світлою і захопленою. Всім на світі треба щастя: дорослому і малому, і в кожного воно своє. Головне завжди бачити своє щастя і відчувати його.

          Сьогодні, 04.04.2019 року,  в нашому  навчально – виховному комплексі „День щасливих емоцій”, який підготували та провели  практичний психолог Верхогляд Ю.Л. та  соціальний педагог Григорович Н.В. з метою активізації пізнавальної активності учнів, пропаганди навичок конструктивного спілкування, розвитку творчості учнів, вміння висловлювати власну думку, розкриття творчого потенціалу школярів, допомогти дітям краще пізнати один одного, сприяти гарному настрою учнів протягом навчання.

          Перед першим уроком учні  навчально – виховного  комплексу заповнили „Галявину щастя” різнокольоровими квітами, що символізували їхній  ранковий настрій, з яким вони прийшли до школи. Зважаючи на вибір квітів, він виявився веселим, приємним, спокійним.  На перерві після 1 уроку  школярі переглянули та обговорили мультфільм „Як віслючок щастя шукав”.  На наступній перерві   учні склали  асоціативний кущ до слова  „ Щастя” та взяли  участь у  створенні малюнка „ Мій щасливий день”. Після 3  уроку діти  створили колаж із картинок „ Щастя в кожному кадрі”. Цього дня школярі взяли участь у поетичному створенні побажань, які   розмістили у фоторамці „Наше щастя”.

        На завершення „Дня щасливих емоцій” найсміливіші та найголосистіші  порадували всіх своїм співом у карооке пісні Н.Май „Щастя”. Дітям  запропонували обрати для себе  листівку з привітаннями та щасливими й веселими побажаннями.

     День щасливих емоцій подарував усім його учасникам позитивні емоції та яскраві враження.

 




    Тиждень безпеки життєдіяльності


Здоров'я учнів багато в чому залежить від їхніх теоретичних знань і практичних навичок, які сприяють збереженню здоров'я.

             На даний момент школа відіграє велику роль у розвитку здоров'я дитини, її ставлення до свого здоров'я,реальних дій і вчинків,які створюють умови для набуття здорового способу життя.

            Існують різні точки зору збереження здорового способу життя.

Основними з яких є біологічна (розкриття дії згубного впливу шкідливих звичок на організм людини, його органи і системи), генетичної (вплив здоров'я на спадковість, потомство), медичної (вплив шкідливих звичок на довголіття людини), соціологічної (вплив здоров'я на виробничу діяльність людини, сімейні відносини).

       Тиждень безпеки життєдіяльності в школі може допомогти учням осягнути глибину проблеми, усвідомити, що здоров'я включає різні компоненти, виявити першопричини порушення здоров'я, набути знань та вмінь, які сприятимуть збереженню фізичного,соціального й психічного здоров'я.  

      Заходи, які проводяться впродовж тижня безпеки життєдіяльності формують в учнів прагнення до постійного покращення свого способу життя та виховують свідоме ставлення до свого здоров'я.

       У рамках проведення тижня безпеки життєдіяльності в Ліплявському навчально – виховному комплексі соціальний педагог Григорович Н.В. переглянула з учнями 8-9 класів відео на тему „ Профілактика паління серед підлітків”. Мета перегляду - виховання у дітей ціннісного ставлення до власного здоров’я та стимулювання бажання дбати про нього, сприяння  усвідомленню учнями необхідності ведення здорового способу життя, нагадати корисні звички, які допоможуть зміцнити здоров’я, прищеплювати інтерес до занять фізичною культурою і спортом.

             Кожний переглянутий відеосюжет учні обговорювали, робили висновки щодо негативного впливу тютюнопаління  на дитячий організм. Учні   зрозуміли, що здоров’я значною мірою залежить від самої людини.  Школярі ще раз переконалися, що для збереження та зміцнення здоров'я необхідні рухова активність, повноцінне харчування, додержання режиму праці, відсутність шкідливих звичок.

            Сьогодні проблема здоров'я дитини, її уміння захистити себе в навколишньому середовищі була і залишається актуальним питанням у системі виховання молоді.

  Ми, дорослі, повинні вчити дітей,як їм жити у світі, який ми створили та передаємо у спадок. У світі прекрасному,але,чесно кажучи,не настільки безпечному,як хотілося б, хай же будуть вони мудріші від нас і не повторюють  помилок.

  •     Перегляд відео з обговоренням учнями 8-9 класів про шкідливість паління 
                                      Місячник "За здоровий спосіб життя"
          

Здоров’я – це стан повного фізичного, душевного та соціального благополуччя, а не тільки відсутність захворювань і фізичних вад. (Всесвітня організація охорони здоров’я)
Здоров’я – правильна, нормальна діяльність організму. (С. Ожегов)
Здоров’я – це узгодженість усіх його складових: фізичної, соціальної, психічної, духовної. (Т. Бойченко «Основи здоров’я», 5 клас)

                                           Вислови видатних людей про здоровя

«Здоров'я — дорожче золота» (В. Шекспір).

   «Здорова людина є  найдорогоцінніший витвір природи» (Томас Карлейль).

   «Здоров'я — мудрих гонорар» ( П.Ж. Беранже).

«Природа хоче, щоб діти були дітьми, перш ніж бути
дорослими» (Ж.-Ж. Руссо).  

 «Хто не цінує життя, той його не заслужив» (Леонардо да Вінчі).

   «Людина їсть, щоб жити, а не живе, щоб їсти» (Сократ).

«Тютюн завдає шкоди тілу, руйнує розум, отупляє цілі нації» (Оноре де Бальзак).   

Поради учням

Від чого ж залежить здоров'я ?

Виховання здорового способу життя в родині - 20%

Навколишнє середовище - 20%

Система охорони здоров'я - 10%

Спосіб життя людини - 50%


10 заповідей «За здоровий спосіб життя»

1. Здоровий сон

2. Виконувати режим дня

3. Загартовуватися

4. Займатися спортом

5. Активно відпочивати

6. Добре харчуватися

7. Слідкувати за гігієною тіла

8. Ні! Шкідливим звичкам

9. Віра, любов, довіра близьким людям, гарні стосунки з друзями

10. Корисна праця


Основні правила харчування

1. Їжу слід приймати в один і той самий час невеликими порціями, не менше трьох разів на день, а при схильності до повноти 4-6 разів.

2. Обов’язково снідай перед тим, як ідеш до школи, вечеряй не пізніше ніж за дві години до сну.

3. Добовий асортимент харчових продуктів повинен бути різноманітний, Але важливо не переїдати.

4. Їж повільно, добре пережовуючи.

5. Не жуй на ходу.

6. Не відволікайся від їжі розмовами, читанням, грою.

7. З дитинства слід привчати себе не зловживати солодощами.

8. Дуже корисно споживати кисломолочні продукти.

Пам’ятка«Як зберегти здоров’я»

Які основні складові здорового способу життя?

1.    Фізкультура — це і біг, і ранкова зарядка, і різноманітні види спорту,

 і аеробіка, і фітнес, і туризм, і...

2. Здорове харчування.

3. Особиста гігієна, режим навчання та відпочинку.

4. Загартування.

 Які чинники поведінки псують здоров 'я?

1. Вживання алкоголю.

2. Тютюнопаління.

3. Вживання наркотиків.

 Фізкультура: з чого починати і про що пам 'ятати?

1. Відвідувати уроки фізкультури. Не дарма це слово походить від двох слів: «фізична» і «культура». Якщо людина вважає себе культурною, то вона буде підтримувати свою фізичну форму.

2. Робити ранкову зарядку. Це дає бадьорість та остаточне пробудження.

3. Кожен день знаходити 20—30 хв на активний рух.

4. У вихідні «дозволяти» собі кілька годин присвятити спортивним

іграм на свіжому повітрі, туристичним походам тощо.

 

   Що таке здорове харчування?

 Це коли два-три рази на день ти вживаєш гарячу страву, а щодня – фрукти та  овочі.

 Як організовувати режим навчання і відпочинку?

1. Через 45 хв навчання робити 10-хвилинні перерви й переключатися з одного виду діяльності на інший.

  2. Спати не менше 8 год на добу.

3. Володіти основами релаксації (розслаблення) та аутотренінгу.

 Як можна загартовуватися?

 1. Починати з умивання холодною водою.

2. Улітку не забувати ходити на природі босоніж.

3. Приймати контрастний дущ і обливатися холодною водою.

4. Спати з відчиненою кватиркою цілий рік.

5. Не забувати, що загартування дають також баня та сауна.

6. Бігати за будь-якої погоди легко одягненим.

 Які додаткові заходи можуть зміцнити здоров 'я?

 1. Масаж або самомасаж.

2. Дихальні вправи на затримку та поглиблене дихання.

3. Вправи для хребта і постави.

4. Внутрішня врівноваженість, спокійний душевний стан.



 Акція " 16 днів проти насильства"


Щорічно в Україні з 25 листопада по 10 грудня проводиться Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства», яка з 1991 року підтримується міжнародною спільнотою.  

Основними завданнями акції є:

- привернення уваги громадськості до актуальних для українського суспільства проблем подолання насильства в сім’ї, протидії торгівлі людьми та жорстокого поводження з дітьми, гендерного насильства та забезпечення рівних прав жінок і чоловіків;

- активізація партнерського руху органів державної влади, державних закладів, громадських організацій щодо викорінення домашнього насильства;

 - проведення інформаційних кампаній з метою підвищення обізнаності населення України з питань попередження насильства в сім'ї, жорсткого поводження з дітьми, формування свідомості всіх верств населення  щодо нетерпимого ставлення до насильства;

- формування свідомості усіх верств населення щодо нетерпимого ставлення до насильства.

Дати початку та завершення Кампанії вибрані не випадково. Вони створюють символічний ланцюжок, поєднуючи заходи проти насильства стосовно жінок та дії щодо захисту прав людини, підкреслюючи, що будь-які прояви насильства над людиною, незалежно від її статі, є порушенням прав людини.

Шістнадцятиденний період кампанії охоплює наступні важливі дати:

25 листопада

Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок

1 грудня

Всесвітній  день боротьби зі СНІДом

2 грудня

Міжнародний день боротьби з рабством

3 грудня

Міжнародний день людей з обмеженими фізичними можливостями

5 грудня

Міжнародний день волонтера

6 грудня

Вшанування пам’яті студенток, розстріляних у Монреалі

9 грудня

Міжнародний день боротьби з корупцією

10 грудня


ПОПЕРЕДЖЕННЯ НАСИЛЬСТВА СЕРЕД ДІТЕЙ ТА УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ

Види соціальної профілактики насильства

Визначають такі основні види соціальної профілактики насильства у молодіжному середовищі: первинна, вторинна та третинна. Кожний з видів профілактики має свої особливості.

До первинної соціальної профілактики насильства відноситься формування активного стилю життя, який забезпечує реалізацію прав, задоволення потреб та інтересів особистості. Профілактична робота тут носить інформаційний характер, оскільки спрямована на формування в особистості неприйняття та категоричну відмову від маніпуляції.

Первинна соціальна профілактика насильства серед дітей та учнівської молоді може бути проведена шляхом включення цієї проблеми в плани виховної роботи навчальних закладів як компонент профілактики негативних явищ в учнівському середовищі (проведення тематичних класних годин).

Вторинна соціальна профілактика насильства є груповою. Метою цього виду профілактики є зміна ризикованої малоадаптивної поведінки на адаптивну. У результаті цієї профілактики передбачається зміна ставлення особистості до себе та оточуючих, навчання навичкам поведінки в ситуаціях, які можуть призвести до насильства.

Вторинна соціальна профілактика насильства може проводитися шляхом розроблення та проведення тренінгів для дітей підліткового віку та учнівської молоді з проблем насильства.

Третинна соціальна профілактика спрямована на інтегрування в соціальне середовище осіб, які потерпіли від насильства. Третинна профілактика передбачає виявлення причин та особливостей поведінки молодої особи, які призвели до виникнення проблеми. Тобто, як бачимо, цей вид профілактики проводиться на особистісному рівні. Важливо, щоб цю роботу вів фахівець психологічної служби школи.

Просвітницька робота серед учнів

Одним із найважливіших напрямів профілактичної діяльності, спрямованої на протидію насильству в умовах навчального закладу, є просвітницька робота серед дітей та учнівської молоді.

Просвітницьку роботу проводять, як правило, фахівці психологічної служби навчального закладу (практичні психологи, соціальні педагоги) у взаємодії з адміністрацією та класними керівниками учнівських колективів.

Фахівці визначають такі основні форми просвітницької роботи щодо попередження насильства:

– лекційна робота;

– організація конкурсів, фестивалів, акцій;

– організація клубів з правових знань;

– лекторії (кіно, відео) правових знань;

– організація на базі навчального закладу консультативних пунктів, де всі учасники навчально-виховного процесу можуть отримати консультації практичного психолога, соціального педагога, юриста, де можна провести зустрічі з працівниками правоохоронних органів.

Слід зауважити, робота з роз’яснення та вивчення чинного законодавства, міжнародних актів проводиться з урахуванням вікових, індивідуальних особливостей дітей та учнівської молоді.

Колективні форми й методи навчально-виховної роботи (міні-лекції, бесіди, диспути, усні журнали, кінолекторії та ін.) охоплюють одночасно велику кількість підлітків та молоді, сприяють створенню їхнього позитивного настрою.

Проведення профілактичних заходів щодо насильства серед дітей та учнівської молоді сприяє формуванню правосвідомості та правової поведінки учнів, відповідальності за своє життя, розвиває активність, самостійність, творчість, створює умови для самореалізації особистості учня.



                                         Напрями діяльності з дітьми з проявами агресивної поведінки

На думку фахівців, у роботі з дітьми з проявами агресивної поведінки педагогічну діяльність треба спрямовувати на:

– корекцію взаємовідносин з оточуючими;

– подолання егоцентризму (характерної риси агресорів);

– розвиток стійкого і виразного інтересу до якого-небудь виду діяльності;

– виховання вольових рис характеру (уміння доводити справу до кінця, досягати поставленої мети, уміння стримувати себе, зокрема в конфліктній ситуації);

– тренування уваги, спокою, терпіння (рекомендовано в таких випадках: конструювання, моделювання, випалювання, різьба по дереву, витинання, вишивання).

Не слід дітям із вираженою агресивністю доручати керівництво однолітками чи молодшими дітьми – це може спровокувати прояви жорстокості. Так званих агресорів треба вчити аналізувати свої почуття і почуття інших людей, також вчити з розумінням ставитися до індивідуальних відмінностей у різних людей, вчити справлятися з міжособистісними проблемами цивілізованим шляхом.

Профілактична робота з педагогічним колективом

Одночасно робота з профілактики насильства повинна проводитися з педагогічними працівниками та батьківською громадськістю.

Для роботи з педагогічним колективом практичним психологам навчального закладу необхідно брати участь у роботі тематичних педагогічних нарад, на яких робити повідомлення про інноваційні технології навчально-виховного процесу, інтегрування в педагогічну практику останніх досягнень педагогіки та психології з питань навчання та виховання учнів різних вікових категорій, проводити психологічний супровід молодих вчителів, а також роботу з профілактики емоційного вигорання.

Профілактична робота з батьківською громадськістю

Серед форм насильства, які трапляються у навчальних закладах, переважають такі:
– образи, приниження, використання образливих прізвиськ, бойкот;
– побиття, копняки, запотиличники, неприємні дотики до тіла;
– псування майна іншої особи,
– позбавлення їжі та грошей.

За результатами дослідження, проведеного Всеукраїнською громадською організацією Жіночий консорціум України у навчальних закладах Вінницької, Кіровоградської, Київської та Черкаської областей

Робота з батьківською громадськістю передбачає використання як просвітницьких форм і методів роботи, так і практичних занять. Розглянемо основні форми роботи з батьками.

1. Батьківські збори – робота з колективом батьків. Це форма організації спільної діяльності батьків, учителів, практичного психолога та соціального педагога, яка передбачає їх спілкування щоб, обговорити актуальні питання навчання і виховання, ухвалення рішень.

2. Консультації – форма роботи з батьками, яка передбачає надання фахівцями психологічної служби допомоги батькам з різних проблем родинного виховання.

3. Педагогічний консиліум – форма спілкування учнів, учителів, фахівців психологічної служби навчального закладу та батьків, метою якої є: цілісне, різнобічне вивчення особистості учня, вироблення єдиної педагогічної позиції; визначення головних напрямів удосконалення виховного процесу зусиллями вчителів, батьків, самого учня; тренінги спілкування, методики оволодіння аутотренінгом.

4. Лекція – послідовний монологічний виклад узагальнених знань. Види лекцій: лекція-інструктаж, лекція-показ, лекція-репортаж, науково-популярна.

5. Семінар – активна форма просвіти батьків. Передбачає попередню самостійну роботу батьків і вчителів з вивчення літератури, підготовка виступів, доповідей, тез, запитань. Практичний психолог заздалегідь оголошує тему семінару; після виступів здійснюється обмін думками.

Механізм взаємодії учасників навчально-виховного процесу
у разі виявлення випадку жорстокого поводження дітей

Алгоритм дій працівника навчального закладу у разі виявлення випадку насильства над дитиною

1. У випадках, коли ви маєте підозри жорстокого поводження з дитиною або є реальна загроза його вчинення (удома, з боку однолітків, інших працівників навчального закладу або інших осіб), ваші дії:

Повідомити про це в усній чи письмовій формі адміністрацію навчального закладу.

Самостійно письмово повідомити про це територіальний підрозділ служби у справах дітей за місцем проживання дитини.

Самостійно повідомити про виявлений факт жорстокого поводження з дитиною кримінальну міліцію у справах дітей або будь-якого працівника органів внутрішніх справ.

2. У випадках, коли до вас звернулася дитина з усною скаргою щодо жорстокого поводження з нею, ваші дії:

Оформити звернення дитини у письмовій формі та передати його до адміністрації навчального закладу;

Оформити звернення дитини у письмовій формі та передати його до територіального підрозділу служби у справах дітей;

Оформити звернення дитини у письмовій формі та передати його до органів внутрішніх справ;

Повідомити про це в усній чи письмовій формі від свого імені вказані (перераховані) вище органи.

3. У випадках, коли ви стали свідком жорстокого поводження з дитиною, ваші дії:

Якомога швидше повідомити про цей факт адміністрацію навчального закладу;

Одночасно повідомити територіальний підрозділ служби у справах дітей та міліцію.

Рекомендації щодо організації роботи з попередження насильства серед неповнолітніх

У навчальному закладі необхідно розробити план дій з профілактики насильства серед неповнолітніх та запровадити систему постійного відслідковування випадків насильства серед дітей та учнівської молоді, виявлення дітей-агресорів.

Фахівці психологічної служби повинні організувати системну роботу з вторинного та третинного видів профілактики з дітьми, що мають схильність до насильства. За необхідності залучати до цієї роботи фахівців Служби у справах дітей та правоохоронних органів.

Важливо не залишати поза увагою батьків таких дітей. Також потрібна робота з класними колективами, яка має плануватися і реалізовуватися згідно із загальною програмою надання соціально-педагогічної та психологічної допомоги дитині-агресору та дітям, які постраждали від його дій.

Робота психологічної служби навчального закладу з попередження насильства серед дітей та учнівської молоді повинна бути спрямована на

– проведення заходів з профілактики негативних звичок, жорстокої та протиправної поведінки серед неповнолітніх;

– здійснення, спільно з центрами соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, соціального інспектування сімей, у яких батьки схильні до недбалого ставлення до дітей;

– створення на базі навчальних закладів консультативних пунктів для учнів, батьків та вчителів, де можна отримати консультацію психолога, соціального педагога та юриста;

– проведення групових тренінгів та індивідуальної роботи з молоддю у наданні допомоги для вирішення особистих проблем;

– наповнення змістом з урахуванням останніх досягнень у педагогіці та психології просвітницької роботи (проведення виховних годин), спрямованої на корекцію та розвиток ціннісних орієнтацій учнів;

– активніше залучення батьків до профілактичної роботи з дітьми. Через батьків можна доносити до дітей інформацію про загальні способи попередження ситуацій насильства та наявні форми допомоги, яку дитина може отримати на базі школи. Це особливо стосується дітей молодшого віку;

Не слід дітям із вираженою агресивністю доручати керівництво однолітками чи молодшими дітьми – це може спровокувати прояви жорстокості.

– надання більшої уваги статеворольовому вихованню дітей, зокрема через вираження особистісних симпатій.

Однією з можливих форм роботи, спрямованої на профілактику насильства у навчальному закладі, може бути шкільна медіація – вирішення конфліктних ситуацій примиренням сторін через знаходження оптимального варіанта подолання проблеми, що задовольняє обидві сторони, за взаємного бажання сторін знайти вихід із ситуаці


















1 грудня - Всесвітній день боротьби зі СНІДом



Дітям про СНІД

Мета: розповісти учням про вірус імунодефіциту людини і синдром набутого імунодефіциту; розвивати почуття відповідальності за своє здоров’я та здоров’я інших людей; виховувати толерантне ставлення до ВІЛ – інфікованих людей.

    Ще в середині минулого століття ніхто б і не подумав, що колись з’явиться хвороба, здатна знищити імунітет людини. У 1981р. у США було зареєстровано перші випадки дивної хвороби. Вона вражала імунітет людини, яка ставала беззахисною перед будь-якою інфекцією. Назвали цю хворобу синдромом набутого імунодефіциту, скорочено СНІД. У 1983 р. вчені відкрили її збудника – вірус імунодефіциту людини (ВІЛ).

   Сьогодні ми поговоримо про ВІЛ/СНІД, оскільки нам часто зустрічаються ці два слова на плакатах, у газетах та журналах, їх чути по радіо, з екранів телевізорів і просто від дорослих. Але багато з нас, на жаль, не розуміють і не усвідомлюють, що таке ВІЛ/СНІД, як ця інфекція впливає на наше життя наших рідних, яку загрозу воно несе людям по всьому світі.

1 грудня відзначають Всесвітній день боротьби зі СНІДом.

Що таке СНІД?

   СНІД - це дуже серйозне захворювання, яке викликається маленькою бактерією, вірусом. Коли ти здоровий, твій організм може боротися з хворобами подібно до того, як супермен бореться з поганими людьми. Навіть коли захворієш, організм перемагає бактерії, і ти поправляєшся. Але коли у людини СНІД, організм не в змозі захиститися від вірусів і бактерій. Ось чому люди з таким діагнозом дуже сильно хворіють.


Як передається СНІД?

   Можна заразитися СНІДом, коли біологічні рідини організму, змішуються з аналогами інфікованої людини. Оскільки він не передається повітряно-крапельним шляхом, нам не варто про це турбуватися.

Чи можуть діти захворіти на СНІД?

   Дуже рідко . Якщо у мами було це захворювання, існує велика ймовірність передачі вірусу немовляті. У минулі часи діти з гемофілією - захворюванням крові - потребували переливанні крові і часто заражалися під час цієї процедури. У більшості випадків, СНІД - захворювання дорослих.

 

Як впізнати за зовнішнім виглядом, що у людини СНІД?

   Ніяк. Будь-яка людина, незалежно від зовнішнього вигляду, може бути інфікована. Як правило, про це дізнаються після лабораторних аналізів. Отже, єдиний спосіб дізнатися, чи є у людини СНІД - запитати, чи здавав він аналізи і чи були вони позитивні на СНІД.

   Перш ніж дізнатися про те, чим загрожує хвороба людині, давайте послухаємо історію про один вірус.

Словникова робота:

ВІЛ – вірус імунодефіциту людини – дуже небезпечний вірус, який викликає СНІД.

СНІД – синдром набутого імунодефіциту, невиліковна хвороба.

Імунна система – система самозахисту організму людини від хвороб.

Антитіла – воїни імунної системи, які борються з інфекціями, що потрапляють до організму людини.

Т –лімфоцит – це клітина крові – помічник організму людини.


Історія про ВІЛ/СНІД:

   Дуже небезпечний та підступний вірус ВІЛ вирішив панувати на Землі. Він розробив план – створити цілу армію вірусів та захопити якомога більше людських організмів. Вірус став шукати шляхів проникнення в людський організм. Він чекав. І ось одного разу маленька дівчинка знайшла шприц. Вона узяла його до рук та раптом вкололася. „Свобода, свобода!” – кричав задоволений ВІЛ. Нарешті його план почав здійснювання.

   Коли ВІЛ потрапив в організм дівчинки, він почав блукати по кровоносних судинах у пошуках помічника, який йому був потрібен, щоб здійснити свої підступні наміри. І тут його побачили антитіла. Вони знали, що вірус ВІЛ дуже небезпечний для організму, який вони охороняють, тому вони схопили ВІЛ і повели до Імунної системи, щоб знищити. Проте дорогою ВІЛ побачив Т-Лімфоцит – добру кров’яну клітину. „Ось хто стане моїм помічником...” – подумав ВІЛ. „Ви жалюгідні антитіла! Ви думали, що можете зупинити мене?” – горланив ВІЛ, відштовхнувши від себе антитіла та хапаючи Т-Лімфоцит. „Не бійся, люб’язний Т-Лімфоците, тобі не буде боляче. Майже не буде...” – говорив та водночас сміявся ВІЛ.

   Він проникнув всередину Т-Лімфоциту, і той почав змінюватися: добра кров’яна клітина перетворилася на злого та могутнього помічника вірусу. Під керівництвом підступного вірусу зачарований Т-Лімфоцит почав виробляти маленькі копії ВІЛ. Кількість вірусів-клонів в крові збільшилася, вони зросли, збираючись у могутнє військо. Для того, щоб набратися сили, вони розпочали своє полювання на інші клітини. Деякі з них перетворили спіймані клітини на „сейфи” і ховалися в них про всяк випадок – щоб не потрапити до ліків.

   Військо ВІЛ розпочало штурм Імунної системи. А інфікована дівчинка навіть не здогадувалася про це, бо нічого не відчувала і поки що добре почувалася. Протягом довгого часу йшла жорстока боротьба ворогуючих сторін – воїни Імунної системи – Антитіла – боролися з військом ВІЛ. Минуло декілька років. Виснажені антитіла гинуть у вирішальній битві... Імунну систему, ВІЛ, бере у полон. Вражаються різні органи. В організмі починаються довгі дні хвороби, яка називається СНІД.

   На жаль, сьогодні не існує ліків проти ВІЛ/СНІДу, але вчені і лікарі всього світу працюють над тим, щоб людство перемогло цей вірус!

Запитання для обговорення:

  • Чому дівчинка захворіла на СНІД?
  • Хто переміг у війні між антитілами та клонами ВІЛ?
  • Як називаються клітини помічники організму людини?
  • Як називається система, яка захищає організм від хвороб?
  • Чи є ліки, які вбивають вірус ВІЛ, СНІД?

Кожній дитині потрібно пам’ятати:

  • ніколи не грайся і навіть не торкайся шприців, які ти знайшов на вулиці;
  • якщо ти випадково вколовся, негайно повідом про це дорослим;
  • уникай усіляких контактів з чужою кров’ю. У разі, якщо це все-таки трапилось, добре промий шкіру стічною водою та негайно повідом дорослим;
  • слідкуй за тим, щоб медпрацівник, який тебе обслуговує, використовував гумові рукавички та одноразові шприци.
  • будь милосердним до хворих на СНІД і ВІЛ-інфікованих – здебільшого це не їхня провина.  

   Пам’ятайте, що ВІЛ/СНІД може загрожувати всім, але якщо людина дбає про своє здоров’я, веде здоровий спосіб життя, живе за законами моралі, має міцну сім’ю, ризик заразитися ВІЛ стає мінімальним. Вже створено ефективні ліки, які на тривалий час гальмують розвиток цієї страшної хвороби. Людство сподівається у недалекому майбутньому вилікувати її назавжди.

 Здоровий спосіб життя, чистота у взаєминах — найкра­щі методи профілактики СНІДу.


День Святого Миколая 

       День святого Миколая в Україні кожного року відзначають 19 грудня. А чи написали ви йому листа і що саме попросили цього року? Та й чи впевнені, що заслужили ці подарунки? Якщо так, то вранці 19 грудня знайдете під подушкою все, що хотіли, якщо ж ні, то отримаєте різочку. 

      День святого Миколая в Україні кожного року відзначають 19 грудня. А чи написали ви йому листа і що саме попросили цього року? Та й чи впевнені, що заслужили ці подарунки? Якщо так, то вранці 19 грудня знайдете під подушкою все, що хотіли, якщо ж ні, то отримаєте різочку. 

Хто такий святий Миколай

      Той, хто "на всякий час помагай" – так співають у пісні. І, як виявляється, це не просто рима у куплеті, у цих словах – сам Миколай, який за своє життя став символом милосердя та жертовної любові. На відміну від більшості святих, яких впізнаємо за повір’ями чи легендами, цей був історичною постаттю.

Народився він у 270 році нашої ери в Патарі. На той час це було найбагатше місто півострова Лікії, що у  

Середземному морі. Батьки хлопчика – Феофан і Нона, жили заможно та глибоко вірили в Бога, відтак із перших днів виховували своє маля у християнському дусі. Принаймні, одразу його охрестили, а це тоді було рідкістю. Відтоді Миколай ріс із глибоким переконанням, що найстрашнішим у людському житті є вчинити гріх та стати на сторону зла, зійшовши зі стежини світлого та істинного.

Проте ледь досягнувши повноліття, юнак втратив своїх маму й тата, а спадком, який вони йому залишили, згодом допоміг нужденним. Зокрема, вдівцеві, який жив поблизу нього. Той мав єдину доньку, коханий якої був із багатої сім’ї. Зрозуміло, що родина хлопця і чути не хотіла про безприданницю, яка згодом прийде до них у дім. Тому Миколай подумав: "У мене є золото. Допоможу ним тому, хто страждає". І в один з вечорів він непомітно поклав мішечок із монетами у вікно спальні майбутньої нареченої. Тоді містом ходили чутки, що закоханим начебто допоміг ангел. І, почувши такі розповіді, Миколай вперше відчув себе щасливим.

Прикмети у день святого Миколая

      Якою буде зима, чи як вродить урожай восени, в цей день може підказати погода.

Варто лише    уважно придивитися, наприклад, чи немає на деревах інею. Якщо гілки оповиті ним, тоді варто чекати багато хліба. Якщо цього дня падає дощ, це означає, що добре вродить озимина.

Визначають за погодою у цей день, яким буде літній Миколай. Кажуть, скільки випало снігу на 19 грудня, стільки ж трави буде 22 травня.

З учнями 5 класу проведено годину спілкування " Іде Святий  Миколай, ти добром його стрічай..."
    метою якої є : виховувати духовність, доброту,  почуття милосердя, ввічливість, любов до ближніх;  ознайомлювати учнів із народними традиціями; розвивати мислення й пізнавальні інтереси, вчити осмислено творити добро; виховувати людяність, доброзичливість.

                       
                







Акція " Життя прекрасне!"

У навчально - виховному комплексі 26.12.2017 року пройшла  акція

" Життя прекрасне!" У ній взяли участь учні 1-11 класів.

Основні робочі принципи організації акцій позитиву такі:

• необхідно використовувати такі види роботи, які можуть зробити

день неповторним;

• подія дня повинна охоплювати весь заклад – усіх учнів та дорослих;

• заходи не повинні заважати навчальному процесу, або це втручання

повинно бути мінімальним та узгодженим з адміністрацією та педаго-

гами закладу.

Розвивальні завдання:

• розвиток комунікативних навичок та соціально-психологічних якос-

тей особистості учня/учениці;

• розвиток рефлексії;

• розвиток мотиваційної сфери;

• розвиток і осмислення системи особистісних життєвих цінностей

учнів/учениць та педагогів/педагогинь;

• розширення уявлень про світ людських почуттів та переживань.

Корекційні завдання:

• формування лідерських та організаторських навичок, уміння вста-

новлювати міжособистісні відносини, вирішення проблем ізольова-

ності в класному колективі;

• формування важливих соціальних навичок і вмінь, здатності до емпа-

тії, вирішення конфліктних ситуацій шляхом співпраці.

Просвітницькі та психопрофілактичні завдання:

• формування загального настрою оптимістичної тональності в закладі;

• стимулювання інтересу до психологічних знань та діяльності шкільно-

го психолога;

• задоволення потреби учнів/учениць у сильних та цілісних емоційних

переживаннях.

Основна мета акцій – розширення життєвого простору учасників/ниць за

рахунок внесення в їхнє життя нового додаткового змісту, яскравих кольорів,

культурних значень.

Важливі особливості акції – ненав’язливість і незвичайність. Вона не за-

важає звичному режиму, додає яскравих кольорів у життя. Акції створюють у

закладі особливий настрій, визначають основний емоційний стан; заклад стає

єдиним цілим, а люди в ньому – близькими і цікавими співрозмовниками.

Основний етап

Радіоефір. У день проведення акції на перервах лунає музика, яка ство-

рює радісну атмосферу, транслюються новини закладу, програма акції, притчі.

Можна провести радіоефір за заявками учнів/учениць, педагогів/педагогинь,

адміністрації навчального закладу. Слухачі/чки з задоволенням передають

привітання, пісні.

«Веселка настрою»

Перед початком навчального дня біля входу в ліцей організатори став-

лять скриньку, в яку пропонують кидати квадратик, що відповідає поточному

настрою учнів/учениць та вчителів/льок; щоб визначити емоційний стан за

допомогою кольору, вони пропонують кольорову шкалу настрою і пояснюють

принцип її використання:

Червоний – веселий;

жовтий – приємний;

зелений – спокійний, врівноважений;

блакитний – невеселий;

чорний – зовсім незадовільний.

 



Фотосесія «Поділися усмішкою своєю»
 

На перервах у коридорах закладу працює «сонячний фотограф», завдання якого – фотографувати всіх

охочих. Фото передаються для трансляції у слайд-шоу. Головна умова для

фотографії – радісна усмішка!












«Щасливий квиток»

Організатори завчасно готують життєствердні вислови або позитивні

судження, афірмації, роздруковують (пишуть) їх на окремих аркушах паперу,

які згортають і складають у скриньку. Учасникам/цям пропонується дістати з

чарівної скриньки аркуш з позитивним висловом, який сприяє підвищенню

самооцінки, впевненості в собі, покращенню настрою.



 


«Зробимо життя кольоровим»

У вестибюлі заздалегідь готують при-

ладдя для проведення акції (столи, фарби, пензлики для малювання, аркуші

паперу, харчова плівка для малювання за технікою монотипії, вологі сервет-

ки) На перервах учні/учениці мають змогу намалювати фарбами різноманітні

малюнки, які асоціюються з приємними і важливими випадками, гарним на-

строєм, позитивними емоціями тощо. Потім роботи вивішують на стенді.

 

            


        «Колекція теплих слів»

  Усі учасники/ці можуть написати своє побажання та  розмістити  його на стенді  «Колекція теплих слів»

  

        













Вікторина " Подорож  стежинами рідного краю"
Акція " Я і моя сім'я",
проведена в рамках тижня сім'ї






 

































"ЗДОРОВІ ДІТИ — ЗДОРОВЕ МАЙБУТНЄ!"

   БРЕЙН-РИНГ

ДЛЯ УЧНІВ 8 КЛАСУ

Здоров'я родини — здоров'я дитини.

В цю істину вкладено глибокий зміст.

Здорова родина — здорова дитина.

Між цими поняттями прокладено міст.

Хай міст цей єднає батьків і дітей,

Щоб правильно й радісно жити,

Іти по життю із девізом в руках:

«Здоров'я потрібно цінити».

                                                                                                              І. Сайко

         20 березня 2018 року учні 8 класу стали учасниками брейн – рингу

 „ Здорові діти –здорове майбутнє!”



 




                             Проходження психодіагностичної практики
                              студенткою факультету педагогіки і психології
 Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова


У лютому - березні 2018 року на базі Ліплявського НВК проходила практику студентка ІІ курсу факультету педагогіки і психології  Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова.


Мета навчальної психодіагностичної практики полягає в оволодінні студентами технологіями проведення психодіагностичної роботи : спостереження , діагностичної бесіди , опитування , анкетування , тестування та організації проведення експерименту ; здійснення психологічної оцінки ; формування індивідуального стилю професійної діяльності .

Основні завдання навчальної психодіагностичної практики :

-         актуалізація та відпрацювання умінь застосування теоретичних знань із загальної , вікової , педагогічної психології та психодіагностики в процесі психодіагностичного обстеження ;

-         формування та розвиток навичок постановки мети , завдань , гіпотези психодіагностичного обстеження , планування його процедур , добору методик , здійснення дослідження ;

-         актуалізація та розвиток проведення психодіагностичного обстеження , планування, аналізу , узагальнення та інтерпретації його результатів , створення психологічного портрету обстежуваного , прогнозу його психологічного розвитку ;

-         формування та розвиток навичок здійснення самоаналізу та оцінка результатів своєї діяльності .  

Напрямки психологічної роботи під час практики

Завдання практики орієнтовані на наступні базові напрями психологічної діагностики :

-         1 напрям – індивідуальна психодіагностика : діагностування особливостей пізнавальних процесів , характеристика особистісного розвитку , поведінкових проявів , мотиваційно – ціннісних орієнтацій , соціальної ситуації розвитку , діагностика психологічної дезадаптації та інші;

-         2 напрям – групова психодіагностика  : виявлення соціальної структури та статусу особистості у групі , особливостей перебігу групових процесів , механізмів формування та розвитку учнівських колективів тощо .

Зміст практики

Зміст психодіагностичної практики полягає у визначення предмету та завдань обстеження , добору групи респондентів , формування гіпотези , складання програми обстеження , добору інструментів діагностики , здійсненні процедур обстеження , обробці та інтерпретації , узагальненні результатів та складанні психологічного портрету , оцінювання результатів власної діяльності .

Звітна документація практики

1.      Індивідуальний план практики

 

№ з/п

Етапи практики

Завдання етапу , організація розподілу виконання завдання практики

Термін виконання завдання

Примітка

1.

1 етап

Знайомство із навчальним закладом, педагогічним колективом , документацією практичного психолога , уточнення визначення предмету, мети , завдань та потенційної групи респондентів для проведення психодіагностичної роботи , складання індивідуального плану проходження практики

 

 

2.

2 етап

Підготовка та проведення індивідуальних психодіагностичних обстежень .

Підготовка та проведення групових  психодіагностичних обстежень .

Опрацювання матеріалів діагностики

 

 

3.

3 етап

Аналіз та інтерпретація отриманих результатів , узагальнення , постановка психологічного діагнозу , оформлення психологічного висновку

 

 

4.

4 етап

Оформлення відповідної документації щодо результатів діагностичних обстежень , узагальнення матеріалів практики , написання звіту

 

 

 

 

2.Щоденник практики

Щоденник проходження психодіагностичної практики

№ з/п

Дата

Зміст роботи (відповідно до індивідуального плану)

Результати роботи

Відмітка про виконання керівника від бази практики

1.

26.02.18

Знайомство із навчальним закладом, педагогічним колективом та з психологом школи. Документацією практичного психолога , уточнення визначення предмету , мети , завдання та потенційної групи респондентів для проведення психодіагностичної роботи.

 У ході роботи  були обрані: учні 8 класу для психодіагностики  особистісного

розвитку підлітка .

 

2.

27.02.18

Бесіда з психологом про особливості практики та завдань подальшої роботи. Складання індивідуального плану проходження практики.

 Складено індивідуальний план проходження психодіагностичної практики .

 

 

3.

28.02.18

Пошук і ознайомлення з основними психодіагностичними методиками і батареями тестів направлених на діагностику особистісного розвитку підлітка.

 

Знайомство з методиками направленими на діагностику особистісного розвитку підлітка.

 

4.

01.03.18

Підбір методик направлених на діагностику особистісного розвитку підлітка .

 

Підібрано 2 основні методики для подальшої діагностики учнів.

 

5.

02.03.18

Знайомство  з учнями 8 класу та дослідження  особистісного розвитку підлітка.

 

Проведення методик:

1.Анкета «Діагностика вад особистісного розвитку» .

2.Проективна методика «Людина під дощем».

 

6.

03.03.18

Обробка отриманих даних психодіагностики.

Оброблені отримані дані психодіагностики.

 

 

7.

05.03.18

Підбір потенційної групи респондентів для проведення індивідуальної психодіагностичної роботи.

 

У ході роботи  були обрані: учні 9 класу для психодіагностики

розвитку вольової сфери особистості підлітка.

 

8

06.03.18

 Підбір методик на дослідження вольової сфери  підлітків.

Були обрані такі методики:

1. Тест «Визначення сили волі».

2.Тест «Дослідження вольової саморегуляції».

3.Методика «Дослідження вольової організації особистості».

 

9

07.03.18

Підготовка методичних матеріалів до проведення   індивідуальної психодіагностики.

Підготовлено методичні матеріали для проведення індивідуальної психодіагностики.

 

10

12.03.18

Діагностика сили волі 3-х учениць 9 класу.

Була проведена така методика:

 Тест «Визначення сили волі».

 

11

13.03.18

Діагностика вольової саморегуляції 3-х учениць 9 класу.

Була проведена така методика:

 Тест «Дослідження вольової саморегуляції».

 

 

 12   

14.03.18

Діагностика вольової організації особистості   3-х учениць 9 класу.

 

Була проведена така методика:

 Методика «Дослідження вольової організації особистості».

 

13

15.03.18

Діагностика сили волі та вольової організації особистості 2-х учениць 9 класу.

 

Були проведені такі методики:

 1.Тест «Визначення сили волі».

2.Методика «Дослідження вольової організації особистості».

 

14

16.03.18

Діагностика вольової саморегуляції 2-х учениць 9 класу.

Була проведена така методика:

 Тест «Дослідження вольової саморегуляції».

 

15

19.03.18

Обробка отриманих даних психодіагностики.

Оброблені отримані дані психодіагностики.

 

 

16

20.03.18

Оформлення матеріалів практики.

Написання та оформлення щоденнику.

Написання на учнів психологічних карток.

Готові оформлені матеріали практики.

Написані щоденник практики та психологічні картки на учнів.

 

17

21.03.18

Оформлення матеріалів практики.

Написання та оформлення звіту.

Написаний та оформлений звіт практики.

 

18

22.03.18

Узагальнення всіх даних, складання та оформлення звітних матеріалів психодіагностичної практики.

Підбиття підсумків психодіагностичної роботи.

Узагальнені всі дані, оформлені всі звітні матеріали практики.

Та підбиті підсумки психодіагностичної роботи.

 

 

19

23.03.18

Звітна зустріч зі шкільним психологом.

 

 

 







 

3.      Звіт з практики

                                                    Звіт з психодіагностичної практики

        Студентка II курсу  проходила психодіагностичну практику на базі  Ліплявського навчально – виховного комплексу «Дошкільного навчального закладу – загальноосвітньої школи I – III ступенів» Канівської районної ради Черкаської області з 26.02.2018р. по 23.03.2018 року. У Ліплявському навчально – виховному комплексі навчається 190 учнів, працює 23 педагоги.

          Практику проходила під керівництвом практичного  психолога Верхогляд Юлії Леонідівни. 

            Під час проходження практики мною були виконані такі види роботи:

1) психодіагностика особистісного розвитку підлітка.

2) психодіагностика особливостей розвитку вольової сфери особистості підлітка.

            Були проведені індивідуальна та групова діагностики для   учнів           8 та 9  класів.

         Групова діагностика  проведена за такими  методиками:

1. Анкета «Діагностика вад особистісного розвитку» .

2. Проективна методика «Людина під дощем».

            Результати проведених діагностик показали, що загалом діти розвинені, зрілі, у більшості дітей не виявлено певних відхилень особистісного розвитку. Тим учням, у яких найбільше  виражена імпульсивність,  були надані рекомендації для виправлення даного недоліку.

         Індивідуальна діагностика  проведена за такими  методиками:

1. Тест «Визначення сили волі».

2. Тест «Дослідження вольової саморегуляції».

3. Тест «Дослідження вольової організації особистості».

            Результати проведених діагностик показали, що вольові якості обстежених учнів достатньо розвинені. Учні є емоційно зрілими, відповідальними, самостійними.

Висновок

            При проходженні психодіагностичної практики, я поглибила, закріпила знання, здобуті в університеті, та використала їх на практиці.

            Під час діагностування учнів провела різні  методики, оволоділа навичками проведення основних діагностичних процедур, таких як: бесіда, тестування, спостереження,  комплексне дослідження особистості.

            На підставі порівняння та аналізу результатів, отриманих різними методами, навчилася диференціювати стійкі та ситуативні прояви особистості, складати висновки та рекомендації на основі результатів дослідження.

            Психодіагностична практика викликала прагнення вивчати спеціальні та психодіагностичні дисципліни, вдосконалювати свої здібності, розширювати свою ерудицію.

Література

1.         Абрамова Г.С. Практическая психология. – М.: Academia, 1997.

2.         Максименко С.Д., Соловієнко В.О. Загальна психологія – К.: МАУП, 2001.

3.         Моргун В.Ф. Основи психологічної діагностики. – К.: Слово,2009.є

4.         Основи практичної психології / За ред. В.Панка, Н.Чепелєвої та ін. – К.:Либідь, 1999.

5.         Психодіагностика особистості підлітка./ За ред. О.Д.Кравченко, В.Ф.Моргуна. – К.: Видавничий Дім «Слово», 2009.

4. Відгук характеристика на студента від бази практики .

ВІДГУК-ХАРАКТЕРИСТИКА

        Студентка  проходила практику на базі Ліплявського навчально – виховного комплексу «Дошкільного навчального закладу – загальноосвітньої школи  Ι – ΙΙΙ ступенів» Канівської районної ради Черкаської області.

         За період практики зарекомендувала себе  як відповідальна , сумлінна , старанна студентка – практикантка .

         На першому етапі проходження практики студентка ознайомилася з навчально – виховним комплексом , педагогами та учнівським колективом . З відповідальністю поставилась до складання індивідуального плану проходження практики та підбору діагностичних методик .

        На другому етапі проходження практики студентка провела групову та індивідуальну психодіагностичну  роботу з учнями 8 та 9 класів , у ході якої ретельно та старанно провела обстеження учнів , обробила результати , оформила висновки та надала рекомендації .

Студентка добре володіє комунікативними здібностями , відразу знайшла спільну мову з учнями та індивідуальний підхід до них .

        Під час проведення психодіагностичної роботи з учнями студентка вміло застосувала теоретичні знання , набуті під час навчання в університеті .

        За час проходження практики вона показала знання , вміння та навички, необхідні для роботи практичного психолога , виявивши хорошу теоретичну підготовку , інтерес і творче ставлення до роботи .

        Враховуючи вищевикладене , вважаю , що студентка виконала програму та індивідуальний план практики в повному обсязі і доцільно її допустити до захисту .

5.Психологічні висновки індивідуальних діагностичних обстежень .

      6. Психологічний висновок групового діагностичного дослідження .


   Протидія Торгівлі людьми

Що таке торгівля людьми

Проблема торгівлі людьми – одного з найнегативніших явищ сучасного суспільства – уперше була піднята правозахисниками на початку ХХ століття. У той час особлива увага приділялася жінкам з Великобританії, яких змушували до проституції в країнах континентальної Європи. Так з'явився термін ”біле рабство”, який пізніше поширився на загальне поняття торгівлі людьми.

З тих пір феномен торгівлі людьми піддається постійному аналізу і є предметом багатьох суперечок і дискусій. Однак якщо подивитися на більшість документів, публікацій, виступів з проблеми, то стане очевидно, що часто поняття ”торгівля людьми” обмежується ”торгівлею жінками”.   Безумовно, торгівля жінками є складовою частиною злочину ”торгівля людьми”. Однак поняття ”торгівля людьми” є більш широким: об'єктом цього злочину може бути будь-яка особа, незалежно від статі і віку.

Метою торгівлі жінками може бути насильницький шлюб, примусова праця, використання в домашньому господарстві і промисловому чи сільськогосподарському секторах, народження дитини примусово чи за замовленням, використання в сексуальному бізнесі. Чоловіків переважно використовують на будівництвах, у промисловості, сільському господарстві, дітей – у жебрацтві, осіб будь-якої статі і віку – для вилучення і трансплантації органів.

У даний момент найбільш повне визначення торгівлі людьми дає ”Протокол із попередження торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми”, який доповнює Конвенцію ООН про боротьбу з транснаціональною організованою злочинністю. Протокол є основним сучасним документом, спрямованим на боротьбу з цим злочином. Він визначає торгівлю людьми як: здійснення з метою експлуатації вербування, перевезення, передачі, приховання чи отримання людей шляхом погрози силою або її застосування чи інших форм примусу, викрадення, шахрайства, обману, зловживання владою чи вразливістю стану або шляхом підкупу у вигляді платежів чи вигод для одержання згоди особи, яка контролює іншу особу.

З приведених вище визначень випливає, що торгівля людьми – це сукупність таких ознак: вербування, перевезення, передача, продаж, усиновлення (удочеріння) у комерційних цілях, використання в порнобізнесі, використання у військових конфліктах, залучення до злочинної діяльності, трансплантація чи насильницьке донорство, примус до заняття проституцією, рабство і ситуації, подібні до рабства, примусова праця, залучення в боргову кабалу, використання шантажу, погроз, насильства.

Законодавча база України

 щодо запобігання торгiвлі  людьми

Стаття 149. Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини

Гаазька міністерська декларація Європейських рекомендацій щодо ефективних заходів по запобіганню та боротьбі з торгівлею жінками з метою сексуальної експлуатації

Протокол проти незаконного ввозу мігрантів по суші, морю і повітрю, що доповнює Конвенцію ООН проти транснаціональної організованої злочинності

Конвенція ООН проти транснаціональної організованої злочинності

Конвенція Ради Європи про протидію торгівлі людьми

Протокол про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками та дітьми, та покарання за неї, що доповнює Конвенцію ООН проти транснаціональної організованої злочинності

Конвенція про рабство

Конвенція ООН про боротьбу з торгівлею людьми та експлуатацією проституції третіми особами

Додаткова конвенція про скасування рабства, работоргівлі та інститутів і звичаїв подібних до рабства

Наказ Міністерства освіти, науки, молоді та спорту Про організацію інформаційно-профілактичної роботи щодо запобігання торгівлі, експлуатації та жорстокого поводження з дітьми у 2011 році

Закон України "Про протидію торгівлі людьми" 20 вересня 2011

Постанова Кабінету Міністрів України «Про національного координатора у сфері протидії торгівлі людьми» від 18 січня 2012 року № 29

Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Державної цільової соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2015 року» від 21 березня 2012 р. № 350

Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України № 827 від 19.07.2012 Про затвердження плану заходів Міністерства освіти і науки, молоді та спорту щодо запобігання торгівлі людьми на період до 2015 року

Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про створення та функціонування Єдиного державного реєстру злочинів торгівлі людьми» від 18 квітня 2012 року № 303

Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми» від 23 травня 2012 року № 417

Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку виплати одноразової матеріальної допомоги особам, які постраждали від торгівлі людьми» від 25 липня 2012 р. № 660

Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми» від 22 серпня 2012 р. № 783

Закон України "Про імміграцію" 7 червня 2001 року

Закон України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" від 22 вересня 2011 року

Корисні поради

Які консультації можна отримати на Національній „гарячій лінії” з питань запобігання торгівлі людьми? 

• Консультації щодо процедури легального працевлаштування за кордоном та наслідків нелегального працевлаштування

• Консультації з питань навчання за кордоном

• Консультації щодо укладення шлюбу або розлучення з іноземцем/кою

• Консультації щодо небезпеки потрапляння в ситуацію торгівлі людьми

• Інформаційні консультації щодо виїзду з туристичною чи приватною метою

Із проханням сприяти у пошуку зниклих за кордоном,

Щодо пошуку шляхів повернення на батьківщину осіб, які потерпіли від торгівлі людьми

• Щодо організації соціальної допомоги потерпілим від торгівлі людьми.

Також на „гарячій лінії” можна отримати консультації з питань:

- дитячої праці та її найгірших форм,

- правил та можливостей  працевлаштування неповнолітніх,

- проблем дітей  трудових  мігрантів.

Якщо Ви їдете навчатись за кордон

Для того, щоб отримати дозвіл на навчання за кордоном (студентська віза), Вам необхідно підготувати ряд документів. Як правило, до посольства обраної Вами країни подаються:

• Свідоцтво про закінчення середньої школи (оригінал і переклад, завірений у нотаріуса та затверджений Міністерством закордонних справ України)

• Документ про здачу іспитів до ВНЗ України

• Довідка про те, що Ви не були засуджені

• Підтвердження того, що обраний навчальний заклад за кордоном зацікавився Вами без сумніву, знання мови країни перебування є основною умовою для отримання дозволу на навчання. Часто навчальні заклади вимагають посвідчення про здачу іспитів з мови. Майже всі вищі навчальні заклади мають спеціальні мовні курси для іноземців. Запам'ятайте, туристична віза не дає права на отримання статусу студента за кордоном! Більш докладну інформацію про можливість навчатись за кордоном, Ви можете отримати у посольстві обраної Вами країни, а також у культурному центрі/товаристві посольстві.


    У навчально - виховному комплексі проведені години спілкування " Ні - торгівлі людьми! "

( 9 клас), "Попередження торгівлі людьми"( 8 клас). Оформлено стенд " Як не стати жертвою торгівлі людьми".


ĉ
Ліплявський ліцей,
14 груд. 2016 р., 23:41
ĉ
Ліплявський ліцей,
14 груд. 2016 р., 23:43
ĉ
Ліплявський ліцей,
28 лист. 2017 р., 01:19
ĉ
Ліплявський ліцей,
14 груд. 2016 р., 23:43
ĉ
Ліплявський ліцей,
14 груд. 2016 р., 23:43
ĉ
Ліплявський ліцей,
14 груд. 2016 р., 23:43
ĉ
Ліплявський ліцей,
22 лют. 2018 р., 04:13
ĉ
Ліплявський ліцей,
15 груд. 2016 р., 00:03
č
Добро починається з тебе.wmv
(7670k)
Ліплявський ліцей,
12 жовт. 2017 р., 00:12
ĉ
Ліплявський ліцей,
14 груд. 2016 р., 23:44
ĉ
Ліплявський ліцей,
23 лист. 2017 р., 22:40
ĉ
Ліплявський ліцей,
15 груд. 2016 р., 00:01
ĉ
Ліплявський ліцей,
10 січ. 2020 р., 02:23
ĉ
Ліплявський ліцей,
14 груд. 2016 р., 23:44
ĉ
Ліплявський ліцей,
12 жовт. 2017 р., 00:48
ĉ
Ліплявський ліцей,
10 січ. 2020 р., 02:23
ĉ
Ліплявський ліцей,
10 січ. 2020 р., 02:20
ĉ
Ліплявський ліцей,
15 груд. 2016 р., 00:00
ć
Ліплявський ліцей,
16 лют. 2017 р., 23:29
ć
Ліплявський ліцей,
10 січ. 2020 р., 02:20
ĉ
Ліплявський ліцей,
10 січ. 2020 р., 02:20
ĉ
Ліплявський ліцей,
23 січ. 2020 р., 00:47
ĉ
Ліплявський ліцей,
14 груд. 2016 р., 23:44
ć
Ліплявський ліцей,
10 січ. 2020 р., 02:22
ĉ
Ліплявський ліцей,
28 лист. 2017 р., 01:18
ĉ
Ліплявський ліцей,
14 груд. 2016 р., 23:45
ĉ
Ліплявський ліцей,
14 груд. 2016 р., 23:45
ć
Ліплявський ліцей,
14 груд. 2016 р., 23:44
Comments